Кабінет міністрів
має намір виділити частину зерна з Держрезерву на виробництво масових сортів
хліба. Як передає УНІАН, про це заявив прем`єр-міністр України Микола АЗАРОВ вчораі, відкриваючи засідання Кабінету
міністрів України.
«Для насичення внутрішнього ринку борошном та
хлібом масових сортів, сьогодні на засіданні ми приймемо рішення про переробку
частини зерна державного резерву в борошно з подальшою реалізацією його на
хлібопекарські підприємства», - сказав М.АЗАРОВ.
"Він зазначив, що такий механізм реалізації зерна унеможливить його
перепродаж і забезпечить потреби хлібопекарських підприємств усіх регіонів
України борошном за оптимальними цінами. «І стабілізує ситуацію на споживчому
ринку», - наголосив М.АЗАРОВ.
Круто
та зі смаком? А тим часом хліб вже подорожчав, і тепер навіть після «доброї
справи» Миколи Яновича його ціна назад не повернеться. Засліпленні азартом здирства «хлібопекарі» з екранів
продажного телебачення розкажуть всій країні проподорожчання паливни-мастильних
матеріалів і всього іншог. Така процедура з хлібом в Українівідбувається ніби
по регламенту щороку при всіх хороших та поганих урядах в першому кварталі. А в
цей час синхронно і паралельно майже ні у кого в Україні не підвищується
заплата, з якої за правилами жанру
вилучають щомвсяця додатково на хліб 10-15 гривен з кожного.
Другою дивиною, що на відміну від Заходу, про
приєднання до якого, як про завітну мрію розповідають урядовці та парламентарі,
в Україні ніхто нічого не індиксує. Ні стипендій, ні пенсій, ні заробіних плат.
Так, буває що підвищують, але невчасно,
з великим галасом і лише на дещицю від того що вилучила цим «нехитрим трюком».
Другий неприємний етап,
організації паніки через ЗМІ про подорожання борошна. По-перше скуплять, а це
додатковий бариш. А по-друге з кожним подорожчанням хліба, його все більше
печуть вдома, бо це економічно вигідніше. При подорожчанні борошна паралельно
хлібопекарський запал населення
гальмується, і крамниці разом з хлібопекарями майже не втрачають свої бариші.
При цьому верещать про збитки, але ніхто з потужних виробників за ці роки ще не
пішов «по світу з торбою». Лише деякі маленькі буває, що іноді конкурують з
великими ціною. Просто на них «знаходять управу».
А ще щороку в грудні, починаючи
ніби щось рахувати «для звітності» Держкрезерв припиняє давати хлібопекарям
своє дешеве зерно та борошно, щоб ті за
давно відрепетируваним сценарієм нібито купували дорожче зерно та через це
піднімали ціни на хліб.
Така борошняна возня нікому не заважає окрім нас,
терплячих споживачів, що позбуваються рік за роком щомісяця «ритуально» додаткових 10-15
гривень за хліб.
Анатолій Авдєєв
|