В Україну прибув «північний гість». Тема візиту всім відома – спрямувати Україну стежиною вказаною Москвою у пута Митного союзу. Саме для цього приїхав Володимир Путін, саме що мяко по-доброму тиснути та  припутувати до подальшої «дружби». Ніхто так не бажає «дружби» з нами у цьому світі, як  колишня метрополія сусідня Росія. Як їй погано без «дружби» з нами та припутування нас незалежних у свої «залізні обійми».

 Але вступ України до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану , якрго від України фактично вимагають та в який  силоміць втягують, автоматично робить безглуздим для України існування минулорічних Харківських угод, і може стати реальним приводом для їх перегляду або денонсації. В результаті Харківських угод Росія отримала продовження терміну перебування ЧФ РФ в Криму до 2042 року, а Україна - знижку на газ від Росії в розмірі 100 у. о. за тисячу кубометрів. Якщо хто забув, то  ці 100 доларів знижки виникають в результаті скасування експортного мита на газ. «Знижка буде за рахунок обнулення вивізного мита для України», - сказав прем`єр Росії Володимир Путін у Москві на наступний день після підписання Харківської угоди в квітні 2010 року.

Практично рік все, нібито,  діяло, і за ідеєю, повинно діяти ще не один рік. Але у випадку вступу України до Митного союзу почнуть діяти норми більш високого рівня, ніж міждержавні угоди. Зокрема, за умов МС експортні мита не застосовуються. Тобто, можна припустити, що знижка автоматично ліквідується з моменту вступу України до Митного союзу. Але дозвольте запитати про те, який   тоді сенс для України буде виконувати Харківські домовленості, за якими єдина вигода для Уораїни – це відмова Росії використовувати мита під час експорту газу.

Таким чином, Харківські угоди, після приєднання України до Митного союзу, будуть цікаві і вигідні лише для однієї сторони - Росії, яка просто «на рівному місці» матиме гарантії перебування свого Чорноморського флоту в Севастополі на  цілих 24 роки.

Не дивно, що російська сторона і на офіційному рівні, і на рівні експертів продовжує наполегливо просувати думку про «неймовірну користь», яку матиме Україна від вступу до Митного союзу.

До речі, скасування Росією експортних мит на газ і нафту за умов входження України в МС підтвердили своїми розрахунками, презентованими в Києві 8 квітня, українські та російські експерти. У результатах дослідження питання про економічну доцільність вступу України до МС, проведеного Інститутом народногосподарського прогнозування Російської академії наук та Інститутом економіки та прогнозування Національної академії наук України, навіть містяться очікувані цифри приросту сальдо торгового балансу України - 2,9 млрд. дол.

В останні місяці експерти України та Росії активно аналізували доцільність приєднання України до Митного союзу. І ось, перед приїздом Володимира Путіна до Києва 12 квітня, а вищезгадані академічні інститути двох країн вирішили оприлюднити результати своєї роботи.

За розрахунками експертів, у випадку приєднання України до Митного союзу, приріст товарообігу, без урахування вуглеводнів, в результаті взаємної інтеграції та усунення торгових бар`єрів для української економіки може скласти від 13,5% до 16,4% ВВП України.

У разі, якщо за умовами ЄЕП та формуванням єдиного енергетичного ринку ціна на природний газ, що експортується з Росії в Україну, буде знижена до 180 дол./куб. м, позитивний приріст торговельного сальдо України, за оцінкою експертів двох країн, збільшиться до 5,1 млрд. дол.

Однак, при цьому експерти  чомусь не подають механізм, за яким проводили ці розрахунки. Таким чином, незрозуміло, чи враховують вони, оголошуючи досить яскраві та привабливі  цифри, зміну, наприклад, формули формування ціни на газ. Судячи з їхнього варіанту - 180 доларів за тисячу кубометрів, все ж враховують.  З цього витікає, що  Росія попередньо дала згоду на зміну формули взамін на вступ України до Митного союзу? Мабуть так. Інакше, навіщо  тоді експерти прораховують такий економічний ефект? І виходить, що візит Путіна до Києва може принести чимало великих  несподіваних сюрпризів.  А вони можливі не лише для України, а й для європейського співтовариства. За всієї "братньої любові" до Росії, Україна нині все ж не поспішає ліквідувати свій європейський вектор. На сьогоднішній день і Президент Віктор Янукович і прем`єр-міністр Микола Азаров конкретно заявляють про переваги євроінтеграції України. Навіть незважаючи на пожвавлення розмов про нашу зацікавленість у МС перед приїздом російських VIPів, практичні кроки влади таки більше свідчать про націленість на Європу.

Зокрема, якщо переговори про зону вільної торгівлі з ЄС перебувають на завершальній стадії, то переговори про приєднання до Митного союзу ще й не починалися. І саме тому так активізувалася Росія. Завдання Путіна – переконати українських можновладців відмовитися від європейської перспективи та приєднатися до євразійського союзу на чолі з Росією. Суспільству залишається лише гадати, який вибір зробить керівництво України, передусім президент України Віктор Янукович.

 Зміна зовнішньополітичного й зовнішньоекономічного вектора розвитку України та відмова від євроінтеграції зробить залучення кредитів та інвестицій з європейських країн і США справою малоперспективною. Чи зможе Росія замінити Україні всі західні країни?

 По-перше, Росія сама потребує західних інвестицій, від яких так бажає «підстрахувати» Україну. По-друге, ціна ресурсів об’єктивно не зможе бути нижчою, ніж це можуть запропонувати європейські й американські інвестори. По-третє, враховуючи політичний складник діяльності російського великого бізнесу, не можемо сподіватися, що надані інвестиції не будуть пов’язані з бажанням отримати контроль за стратегічними українськими підприємствами та новими і новими вимогами політичного характеру від України, з метою втягнення її в політичну орбіту Росії, позбавляючи практично  прияняття самостійних рішень, що веде до практичної втрати незалежності . По-четверте, українські підприємства потребують не тільки кредитів та інвестицій. Їм потрібні новітні технології та новації, які можуть дати точно не росіяни, а лише Європа та США.

 На підставі наведеного вище висновок простий і очевидний  вектор економічного розвитку України є абсолютно безперспективним не тільки для України в цілому, а йнавіть для вітчизняних олігархів. Чи не тому  минулого тижня у Брюсселі заступник міністра економіки України Валерій П`ятницький, підсумовуючи завершення чергового раунду переговорів щодо створення ЗВТ з ЄС, заявив про помітний прогрес. І не виключив, що документ може бути остаточно погоджений вже в червні цього року.  Саме тому і сполошилися в Москві після цієї заява ще більше додає інтриги до найближчого візиту російського прем`єра.

Згідно з висновками експертів академій наук України і Росії, «входження України в зону вільної торгівлі з ЄС виключає можливість приєднання до Митного союзу на нинішньому етапі інтеграції». З іншого боку, приєднання до МС фактично виключає створення Україною ЗВТ з Євросоюзом, про що вустами придставників влади Німеччини було вже заявлено.

Якщо бути сліпим або дуже довірливим та не помічати «доброго дружнього тиску», то можна  не помітити наведених вище аргументів і дуже помилитися на користь Росії. Росія має свої власні розрахунки, але хто подумає про Україну та її  хоч якісь маленькі розрахунки та вигоди. Через короткий термін Україна  з своїм «везінням» тадізнається яка в неї влада, що нею ж обиралася: сліпа та довірлива чи навпаки.