27 листопада у Луганську н а 77 річницю Голодомору відбувся мітинг-реквієм, на якому Дмитро Снєгирьов, як чільний голова Луганської обласної організації ВО "Свобода" виступив з промовою, у якій наголосив, що проблема визнання Росією Голодомору, як геноциду українського народу полягає у наявності у складі сучасної РФ етнічних українських земель, а саме Білгородської, Курської та частини Воронезької областей та Кубані. Жертвами Голодомору на цих землях були громадяни РФ, але українці за походженням, які виступали, як носії української етно культури, побуту та звичаїв. Таким чином визнаючи Голодомор, як геноцид саме українського народу, Росія буде змушена визнати наявність у своєму складі історичних українських земель.
Окремо Дмитро Снєгирьов зупинився на темі, яку так старанно минають своєю увагою історики та дослідники Голодомору. Це питання національної приналежності командного складу каральних органів НКВС. Дмитро підкреслив, що 80 % це представники однієї нації-євреї. Відповідно держава Ізраїль має нести відповідальність за цей злочин та вибачитися перед українським народом, як це зробила Німеччина перед євреями за Голокост.
27 листопада прес-службою Луганської обласної організації ВО "Свобода", згідно внутрішньопартійної інструкції, на адресу центрального апарату був направлений прес-реліз з відповідною інформацією.
Станом на 01.12. 2010 р. ця заява так і не була опублікована на офіційному сайті. Замість цього мене повідомили, що до Луганська терміново вилітає член політради І.Мірошниченко, якому я маю передати установчі документи та печатку партійної організації. Розуміючи, що сам факт приїзду члена політради Мірошниченка свідчить про негативну реакцію на мою заяву та упереджене ставлення до мене як до голови обласної організації, я написав заяву про складення з себе повноважень та виходу з партії. На ці дії мене спонукало особисте спілкування з головою партії Тягнибоком, який заявив, що треба бути обережним у своїх висловлюваннях та лише натякати на причетність євреїв до Голодомору. Для мене було не зрозумілим, як людина, яка закликала у своїй промові на Яворині вішати автомат на шию та йти боротися з москалями та жидвою так швидко міг змінити свої погляди.
На офіційному сайті інформація про мою відставку прокоментована рішенням політ виконкому від 28.11.2010, а вже 30.11.2010р. Коментуючи факт саморозпуску організації було заявлено, що рішення було прийняте 27.11.2010 р., що свідчить про те, що саме мій виступ був каталізатором прийняття цього рішення.
"Виступ Тягнибока на Яворині був тим поштовхом, який привів мене у лави партії. Але події 2010 р та мій виступ у Луганську, який у порівнянні з виступом Тягнибока був взірцем толерантності та расової терпимості і на який так жорстко відреагували у партії, яка вважає себе ультра націоналістичною з відповідною риторикою, дають мені підстави вважати, що знаменита промова Тягнибока у 2004 р є нічим іншим, як провокацією направленою на дискредитацію національно-патріотичних сил та особисто Ющенка, як кандидата на посаду Президента України."
Дмитро Снєгирьов.