
В Кіровограді серед біла дня на центральній площі міста двоє
невідомих з шприца приснули в обличчя
зеленкою журналістові ОДТРК Ігорю В’юну. Постраждало око,
окуляри, не говорячи вже про одежу. Кілька інтернет-ЗМІ повідомили про прикру
подію з наданням світлин з місця події( невже хтось чекав поруч з
фотокамерою?). Залишився шприц з відбитками пальців нападників, але невідомо чи
є якісь відеозаписи нападників чи фото.. Знімали якось лише саму жертву…
Перші повідомлення були різні і однаково скупі
одночасно. Пару днів, якби не блог самого Ігоря важко було зрозуміти, що
трапилося з око та зором журналіста. Але все банально – в лікарні оглядали око
неохоче і не одразу, порадили… закапати, але самі медики цього чомусь не
зробили!!! 
Та цим події навколо Ігоря не обмежилися…
«Зеленої популярності» комусь здалося замало. Сайт «Гречка» повідомив про
листівки, які в мікрорайоні, де мешкає
журналіст, спрямовані проти нього особисто та його професійної діяльності. Та
як повідомив сам Ігор ніяких слідів листівок він особисто майже не знайшов.
Фото в «Гречці» на його думку постановочні (тобто сайт став схоже ланцюгом
спланованої і організованої провокації проти колеги) і розголос якийсь
навмисний. Є варіант, що найняті розповсюджувачі листівок взяли гроші за
роботу, а саму роботу не зробили.
Про НП з журналістом оперативно повідомили
сайти «Гречка»і «Кіровоградські новини», а от на сайті «Акула», що належить
орендарям Дендропарку Онулам, про який згадував сам Ігор В’юн, і який до нього ставиться критично, я
особисто нічого не знайшов. А на згаданих сайтах читав відгуки… Здається, що
більшість злорадних написані людьми з компанії нападників… І само піаром
називають і таке подібне інше пишуть… А прикро! Ну служить людина ПР, але це не
привід для нападу, нападок… Критикувати і не погоджуватись можна цивілізовано,
але не в дикий спосіб. До речі, півроку тому
ще невідомим того ж Ігоря було побито… Чи знайшли нападника невідомо, як
невідомо чи знайдуть їх зараз.
В мережі інтернет з’явилися і версії про політичну приналежність нападників. Серед них
«друзі Дендропарку», прихильники партії «УДАР» та інші. Але навіть не вірять ,
що то могли бути представники «Свободи». Про «УДАР» та його фінансові викрутаси постраждалий
журналіст розповідав чи не найбільше. А нещодавно робив «негативний репортаж»
про Дендропарк, який орендує екс-регіонал. А стосовно сайту «Гречка», про дії з
листівками якого постраждалий натякає в своєму блозі, то його очолює колишній
колега Ігоря по ОДТРК екс-оператор Валерій Лебідь. Як їм працювалося під одним
дахом, і як товаришувалося розповідати на рівні пліток не варто. Ставлення один
до одного нині говорить красномовно саме за себе, як і коментарі на тому сайті його «улюблених
читачів». Одним словом така собі «зелена травля» «синіх журналістів» має місце,
але якось все не дуже пристойно і за складно організовано. Хто як пише, і про
що залишається на совісті «писак» звичайно, але суміш жовтої преси і її синього
ухилу дала в Кіровограді зелений колір реакції чи просто хуліганського бруду. Більшість колег з цього
приводу відмовчуються… Чи тихо співчувають, чи бояться теж стати зеленими, чи
погодились з діями нападників точно
невідомо… Подіяла приказка - «не будитиму лихо» поки коло мене не зелено і тихо…
Що журналістам у нашій політиці живеться
легко не скажеш… Що до продажності, то судити можна з їх статків та авто, але в
Кіровограді середня заробітна плата журналіста в основному на рівні двірника та
прибиральниці… А бруду скільки в суспільному житті області на міста? А
журналістів тим часом постійно принижують, переслідують, дурять та не платять
або платять, як наведено вище, обливають брудом та… зеленкою. Анатолій Авдєєв
http://surma.do.am/publ/zelena_travlja_zhurnalista/1-1-0-1480
|