В Україні останнім часом дуже активно почав впроваджуватися новий проект по створенню «козацького народу», що продовжує проекти, які вже почали реалізуватися, а саме щодо існування «русинського народу» і «рідновірського народу». При цьому всі ці три проекти охоплюють яскравих представників української етнічної нації.

Починаючи з 2005 року представники Всеукраїнського козацького руху під назвою «Українське козацтво» активно впроваджують в життя суспільства тезу: «Українське козацтво – чинник консолідації українського суспільства».

Ця теза реалізується по двох основних напрямках:

1. Впровадження в освітню сферу єдиної системи національно-патріотичного виховання дітей і молоді, яка базується на козацькій педагогіці та має забезпечити виховання сучасного громадянина України і його готовність постійно відстоювати інтереси нашої країни у будь-яких сферах життя суспільства:  чи то економічній, чи культурній,  чи національної безпеки, чи воєнній тощо. До цієї роботи залучені профільні міністерства, козацькі, пластунські та інші громадські патріотичні організації.

Тут ми маємо значні досягнення: почалося активне впровадження у всі навчальні заклади дитячо-юнацької військово-спортивної патріотичної гри "Сокіл" ("Джура") Українського козацтва, завершується формування робочих органів (районних (міських), обласних штабів) з проведення гри «Сокіл» («Джура»), вийшов спільний наказ 4-х Міністерств (у справах сім’ї, молоді та спорту, оборони, культури і туризму, освіти і науки) від 21.10.2009 р.
№ 3754/981/538/49 «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання молоді» та наказ Міністерства освіти і науки України від 05.11.2009 р. №  1011 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 25.12.2003 № 855».

2. Консолідуючі дії в самому Українському козацтві як Всеукраїнському козацькому русі, направлені на формування всеукраїнської системи взаємодії всіх існуючих козацьких організацій на засадах української козацької ідеї – Соборна Самостійна Україна.

З цією метою створені та діють такі структури:

- Рада Українського козацтва при Президентові України у складі керівників Міжнародних і Всеукраїнських козацьких організацій;

- Рада козацьких організацій України у складі керівників місцевих козацьких організацій;

- Ради Українського козацтва, які діють при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях з метою забезпечення взаємодії місцевих органів виконавчої влади і козацьких організацій та їх об'єднань.

Розпочато розробку Козацького звичаєвого права; відновлення інститутів: козацьких старійшин як носіїв цього права, єдиного суду козацької честі як гаранта чистоти козацьких лав, честі та достоїнства козацьких організацій та всіх українських козаків; формування Всеукраїнської Ради старійшин, яку б поважали і рішеннями якої керувалися б усі козацькі організації.

Вся ця діяльність проводиться у контексті існування Українського козацтва за такими основними постулатами:

Український козацький етнос – нащадок аріїв, переможець Риму, захисник України та цілої Європи, спочатку від монголо-татар, а згодом від турків. За часів Української гетьманської держави цей етнос сформував українську націю і живив її своєю силою духу аж до 1991 року, тим самим допомагаючи їй вистояти й пережити всі трагічні сторінки своєї історії;

Український козацький етнос – автохтон Русі-України – складова частина української нації, її головний формуючий чинник; духовно-просвітницьке джерело і захисник культури, мови та релігії нації, Української держави;

Українські козаки – представники окремого шару українського суспільства (кшатрії): воїни, політики, адміністратори, тобто захисники та управителі українського народу;

Українська козацька ідея – Соборна Самостійна Україна. Соборна Україна – об’єднаність, цілісність, недоторканість суспільства й держави в Україні. Соборність України має кілька вимірів: соборність її земель; соборність державності; соборність громадськості. Самостійна Україна – така, що не підпорядкована, не підлегла іншій державі.

Але поряд з цим дуже активно почала впроваджуватися в Україні нова ідеологія – вільна, рівноправна, незалежна, демократична, багатонаціональна Україна, і носієм цієї ідеології має стати новий народ – козацький. Наголошую на тому, що, за задумом реалізаторів цієї ідеї, це має бути не український козацький народ, і навіть не просто український народ, а саме козацький, тобто російський. Бо саме так стоїть питання в сучасній Росії. Там не існує окремого козацького народу, як не існує і автономії козацьких земель, хоча до 1920 року було саме так. Рішенням Уряду радянської Росії від 25 березня 1920 року було скасовано козацькі військові землі та ліквідовано козацтво як військовий соціальний стан.

Проект створення «козацького народу» мав би реалізовуватися саме в федеративній Росії за умови, що він дійсно на благо козаків, але ж ні – він почав запроваджуватися в Україні при фінансуванні Росії.

Створення «козацького народу» в Україні та його визнання на законодавчому рівні спричинять існування «козацького народу» як ще одної національної меншини. Така національна меншина поведе боротьбу за локалізацію її в межах певної території, а саме у Південно-Східному регіоні, з наступним визнанням автономії цих земель і приєднання їх до «ісконно козацьких земель» Дону, а конкретніше – до Росії. Цим самим створюються умови для реалізації проекту розділення України з відривом від неї значних територій.

Як видно з цього проекту, у ньому не ставиться завдання розвивати козацький народ чи відроджувати та зміцнювати його традиції, а вимальовується чітка мета – відірвати цих людей і території від України, зі складу українського народу та української нації, розірвати українську козацьку громаду, заперечивши саму ідею існування українських козаків як окремого шару українського суспільства. Це позбавить український народ найбільш активної її частини та дозволить навічно закріпити функції захисників та управителі українського народу за якимсь іншим етносом чи народом. Виникає при цьому запитання: а хто тоді залишиться у складі української етнічної нації, якщо з нього вилучаються закарпатські українці-русини, рідновіри та українські козаки? А відповідь напрошується сама собою – ніщо більше не буде заважати недругам сформувати в Україні українську політичну націю та реалізувати ідею багатонаціональної Україна, назавжди потопивши ідею Соборної Самостійної України та спробу відродження української етнічної нації.

Відокремлення козаків зі складу української нації вже спричинило трагедію козаків Дону, Кубані та інших козацьких земель. У період Другої світової війни ті козаки, які воювали проти радянської влади на боці Німеччини,були видані разом зі своїми сім’ями у 1945 році радянській Росії та знищені в таборах ГУЛАГу. А ті козаки, які брали участь у бойових діях у складі військових частин Українського Вільного Козацтва, Української Повстанської Армії, а пізніше були включені до складу Української Національної Армії, змогли виїхати з Європи і уникнути сталінських репресій.

Стало можливим це тому, що українська козацька нація своєю боротьбою проти сталінського режиму чітко заявила про своє існування і завдячуючи нормам чинного міжнародного права її представники не були видані на знищення. Російським козакам це не вдалось зробити…

Анатолій Грива